Он много лет черпал колодец
И вечерпал его до дна,
И он дождался, когда вроде
Не поступала уж вода.
И ждал он каждого глоточка,
Просил у неба и земли,
Ломалось небо по кусочкам
И проступало из земли.
И знал уже он достоверно,
Что та вода есть Божий дар,
Не от трудов его чрезмерных,
И вода стала как нектар.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
